Компанія, яка першою почала розбудову LoRaWAN мережі в країні, змінює підхід до розвитку технології.

Експерт галузі, фундатор ТОВ «ІМК», голова правління Інтернет Асоціації України  Олександр Федієнко під час доповіді на конференції AI Conference Kyiv поділився своєю думкою про перспективи впровадження IoT в Україні, про проблематику дистанційного зняття показань і про те, чому він не вірить у національні мережі LoRaWAN.

 

 

На думку Олександра, необхідно на законодавчому рівні потрібно закріпити вимогу, щоб усі лічильники побутових послуг були обладнані модемами дистанційного зняття показників. На жаль, поки що процеси внесення показників не автоматизовані.  Зараз, щоб зацифрувати дані зі звичайних лічильників, потрібно зняти показання вручну. Тому нашими квартирами ходять співробітники різних енергокомпаній, фіксують інформацію на якихось папірцях, потім кудись передають… Загалом, це довгий процес. Розповсюджена практика, коли контролери ходять із біноклем (вони ж не мають права заходити на чужу територію), дивляться у нього на газовий чи електролічильник а потім записують свідчення на папір. Це нонсенс.

 

Згідно із законом українські енерго-, водо- і газові компанії не зобов’язані займатися цими питаннями, а споживач — тим більше. А по факту всі цим займаються, бо поки що на законодавчому рівні це питання досконало не врегульовано. Але якби всі лічильники були обладнані дистанційними пристроями для зняття інформації, компаніям вдавалося б у рази швидше знімати показники. Відповідно, й отримана інформація швидше б оброблялася та без зайвих витрат.

 

В Україні це реально зробити, але потрібні два складники. Перший — драйвер, який буде виділяти час для цього питання, а другий — воля наших парламентарів, які пропустять цю технологію через систему правок до законів.

 

Вивчаючи досвід інших країн (ТОВ «ІМК» є дистриб’ютор казахської компанії «Оріон М2М»), де такий підхід до врахування комунальних послуг вже працює, потрібно зазначити, що їм допомогло лобі з боку державних установ, що зацікавлені в ефективному використанні природних ресурсів. З використанням модемів дистанційного зняття показників оплата послуг стає прозорою і зрозумілою для всіх учасників. При такій системі щось викрасти дуже важко, практично неможливо.

 

 

 

Інтернет речей — це драйвер, що оптимізує великі виробничі процеси. Він повинен привести до збільшення швидкості прийняття рішень, росту економіки, скорочення людських помилок, тощо. З впровадженням Інтернету речей робота комунальних служб зміниться на краще.

 

Перше, що принесе IoT — це відкритість. Якщо побудувати систему обліку вживаних ресурсів на єдиному блокчейні, то й енергокомпанія, і ЖКГ, і споживач будуть перебувати в єдиному інформаційно-фінансовому полі. Так споживач буде бачити, що його гроші відправлені в ЖКГ, а енергокомпанія буде бачити, що споживач оплатив надані послуги.

 

Друга перевага використання IoT — це швидкість проведення транзакцій і зниження витрат на проведення цих операцій. До того ж блокчейн зможе виключити з роботи людські помилки.

 

 

 

Зараз максимально потрібно направити зусилля на розвиток сегменти індустріального IoT (IIoT). 

 

Але на жаль не на всіх підприємствах є передові технологи та керівники, які готові впроваджуючі іновації. Перш за все до цього не готові морально. Вони знають, що таке є, розуміють, що це цікаво, але не можуть відчути і зрозуміти, як потім це застосувати, яке це зростання і який економічний ефект дасть на практиці. До нас регулярно звертаються великі  корпорації. Для них сума, яка необхідна для впровадження Інтернету речей — це не гроші. Але вони думають, вагаються, і насправді зрозуміло чому. Коли відбудеться процес впровадження IoT в роботу компанії, їм доведеться скоротити величезний штат, а люди до цього не готові.

 

Але це не тільки наша проблема. Інтернет речей — новий напрям як для України, так і для більшої частини світу.

 

 

 

Олександр Федієнко вважає, що конкурентом LoRaWAN розцінювати не можна. Нам відомі кейси в того ж Orange (французька телекомунікаційна компанія, одна з провідних світових телекомунікаційних операторів). Вони використовують так звану технологію NB-IoT і LoRaWAN паралельно. Ключова різниця між ними в тому, що LoRaWAN можна використовувати без ліцензії на використання радіочастотного спектра, що істотно спрощує доступ на ринок.

 

У кожної з цих  технологій є свої переваги та недоліки, тому багато операторів їх використовують у комплексі. Там, де потрібні гарантоване з підтвердженим отриманням інформації – це одне рішення, а якщо потрібні довготривалі в роботі бюджетні моно-рішення - інше.

 

 

 

На думку експерта ринок є, але він у поки що зародковому стані. Існують точкові рішення впровадження Mattering IoT в сегменті газових та енергокомпаній.  ТОВ «ІМК» робило попередні розрахунки для нафто-газо-видобувальних підприємств та деяких промислових компаній, які займаються очищенням стічних вод.

 

«Що стосується національних мереж LoRaWAN — у них я не вірю. – зазначив Олександр Федієнко у своїй доповіді - У нас є кому ці мережі будувати, але я не впевнений, що ця справа буде успішною. Я вважаю, що LoRaWAN — це рішення, яке буде популярне виключно у локалізованих проектах».

 

Посилання на презентацію Олександра